бенефіція

бенефіція
-ї, ж., іст.
Земля, надана в користування (звичайно довічно) або подарована королем за службу. || Всяке майно чи прибутки католицького духовенства, пов'язані з церковною посадою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "бенефіція" в других словарях:

  • бенефіс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіцій — іменник чоловічого роду іст …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіція — іменник жіночого роду королівський дар іст …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціарій — я, ч. 1) Те саме, що бенефіціар. 2) Об єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія …   Український тлумачний словник

  • бенефісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціант — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бенефіціантка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бенефісний — а, е. Прикм. до бенефіс …   Український тлумачний словник

  • бенефіціант — а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс …   Український тлумачний словник

  • бенефіціантка — и. Жін. до бенефіціант …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»